Обмін інформацією про фінансові рахунки: основні аспекти

19 серпня 2022 року Державна податкова служба України (далі – ДПС) підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS), а 28 квітня 2023 року набрав чинності Закон від 20.03.2023 № 2970-IX, який забезпечив внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України.

Багатостороння угода CRS передбачає зобов’язання фінансових установ здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків, серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією, та подавати інформацію про рахунки фізичних і юридичних осіб до відповідної країни, резидентом якої є власники таких рахунків (підзвітні рахунки). Тобто дані щодо іноземних рахунків податкових резидентів України (фізичних і юридичних осіб) автоматично потраплятимуть до податкових органів України, а фінансові установи України збирають інформацію про рахунки нерезидентів, і податкові органи України відповідно передаватимуть дану інформацію до країн податкового резидентства власників рахунків.

Фінансові агенти, які повинні перевіряти та надавати звітність до ДПС щодо фінансових рахунків:

●       депозитарні установи (банки, кредитні установи, фондові біржі, клірингові установи та ін.);

●       кастодіальні установи (організації, які спеціалізуються на зберіганні та управлінні цінними паперами та іншими фінансовими активами);

●       інвестиційні компанії (інвестиційні фонди, інвестиційні фірми тощо);

●       визначені страхові компанії (страхові компанії, недержавні пенсійні фонди).

На сьогодні державами-учасницями Багатосторонньої угоди CRS, які надсилатимуть інформацію про рахунки і отримуватимуть її від інших, є 123 країни. 

Першим звітним періодом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності (CRS) є період, що розпочинається 1 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.  З 1 липня 2023 року Закон 2970-ІХ вимагає від підзвітних фінансових установ України  застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Якщо рахунок є підзвітним, фінансова установа зобов’язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки та подати цей звіт до ДПС.

Перший міжнародний автоматичний обмін інформацією відбудеться вже восени — з 30 вересня 2024 року Україна почне отримувати відповідну інформацію про рахунки від податкових органів інших країн щодо резидентів України. Передаватимуться, зокрема, дані щодо імені (найменування), адреси, юрисдикції резидентства підзвітної особи, а також щодо номеру рахунку, залишку чи вартості рахунку станом на кінець календарного року чи іншого звітного періоду і інша інформація залежно від типу рахунку. Це стосується не лише фізичних осіб, а й компаній та інших організацій, які контролюються підзвітними особами або мають пасивні доходи (відсотки, дивіденди, роялті).

Для цілей  Багатосторонньої угоди CRS та Стандарту CRS фінансові рахунки — це депозитні і кастодіальні рахунки, частки в капіталі та у боргових зобов’язаннях в певних інвестиційних компаніях, страхові договори з викупною сумою, договори ануїтету. Фінансова установа має звітувати, зокрема, про залишок чи вартість підзвітного рахунку станом на кінець календарного року або іншого відповідного звітного періоду або ж, якщо рахунок був закритий протягом такого року чи періоду, — на дату закриття рахунку. При цьому залишки коштів на рахунку не впливають на звітування чи незвітування щодо них в рамках автоматичного обміну інформацією.

Хоча в рамках багатостороннього обміну надаватиметься інформація про рахунки та залишки на них незалежно від сум, відповідно до пп. 53.4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ДПС не може використати інформацію про фінансові рахунки, щоб самостійно донарахувати податки, якщо залишки на таких рахунках сукупно не перевищують еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні.

Багатостороння угода CRS передбачає зобов’язання фінансових установ через належну комплексну перевірку фінансових рахунків виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Підзвітним особам варто забезпечити обґрунтування свого податкового резидентства на випадок, якщо декілька країн розглядатимуть їх своїми резидентами за результатами автоматичного обміну інформацією. Країна, чиїм податковим резидентом є особа, має право претендувати на оподаткування її загальносвітового доходу.

Варто також зауважити, що очевидним є вплив CRS також на розкриття інформації щодо наявних контрольованих іноземних компаній (далі - КІК) платника податків. Так, якщо фінансові агенти володіють інформацією про кінцевого бенефіціарного власника (далі - КБВ) компанії, то інформація про наявні рахунки буде передаватися в податковий орган країни резидентності КБВ. Таким чином, податковий орган країни КБВ буде повідомлений не лише про наявність рахунку, але й про існування у бенефіціара підконтрольної юридичної особи.

Автоматичний обмін інформацією має на меті отримання від юрисдикцій-партнерів інформації, аналіз якої дозволить підвищити ефективність контролю за декларуванням активів і доходів, які підлягатимуть оподаткуванню, та посилити боротьбу з ухиленням від сплати податків. Для громадян України це означає суворіший контроль з боку податкових органів і більш детальну перевірку їхніх податкових зобов’язань за кордоном.