Юристи ЮФ «Дмитрієва та Партнери» підготували перелік головних новин у сфері оподаткування за останні два тижні

23.01.2015

Юристи ЮФ «Дмитрієва та Партнери» підготували перелік головних новин у сфері оподаткування за останні два тижні

Податковий компроміс

Із 17 січня поточного року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який Верховна Рада України ухвалила 25 грудня 2014 року.

Відтепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року.

Відповідно до ухваленого закону, загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу становить до 70 календарних днів із наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів із дня набрання чинності цим законом.

Протягом зазначеного періоду платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, у яких визначити суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.

При застосуванні процедури податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов’язань. При цьому інші 95% такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.

 

Зміни до ПДВ

Застосування порядку адміністрування податку в повному його форматі Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71 відтерміновано до 1 липня 2015 року.

Водночас у період з 1 лютого до 1 липня 2015 року буде проводитись тестування вказаного порядку адміністрування податку на додану вартість. Зміст його полягає в тому, що в цей період реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають усі податкові накладні незалежно від визначеної в них суми податку.

Одночасно на сайті Державної фіскальної служби України в розділі «Електронне адміністрування ПДВ» розміщено оголошення для платників податків, згідно з яким починаючи з 5 січня 2015 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних буде здійснюватись за формами, затвердженими наказом Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957» від 14.11.2014 № 1129 (J/F1201007 — податкова накладна, J/F1201107 — додаток до податкової накладної, J/F1201207 — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної).

Квитанції про прийняття/неприйняття податкових накладних та розрахунків коригування до податкової накладної будуть надходити у форматі xml відповідно до стандарту, затвердженого наказом МДЗ «Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб’єктів господарювання» від 29.11.2013 № 729. 

Додатковий імпортний збір і наслідки для імпортерів

Законами України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 № 73-VIII (далі — Закон № 73) та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стабілізації платіжного балансу» від 28.12.2014 № 74-VIII  (далі — Закон № 74) запроваджено додатковий імпортний збір.

Так, Законом № 74 внесено зміни до Митного кодексу України (МК), а Закон № 73 встановив порядок оподаткування товарів додатковим імпортним збором та його ставки.

Чи наберуть чинності зазначені норми, залежить від результатів консультацій Кабінету Міністрів України з міжнародними фінансовими організаціями. Отже, до офіційного опублікування рішення Кабміну додатковий імпортний збір не застосовується.

Додатковий імпортний збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. Тобто тарифні пільги, що застосовуються відповідно до міжнародних угод до ввізного мита, не застосовуватимуться до додаткового імпортного збору.

Об’єктами оподаткування додатковим імпортним збором є товари:

-митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;

-що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII МК, а також розділів V та VI Податкового кодексу України (ПК), крім життєво необхідних товарів. 

Про реєстрацію платників податку на додану вартість

На веб-порталі ДФС розміщено проект наказу «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі — Проект) та аналіз впливу цього регуляторного акта.

Проект розроблено з метою забезпечення реалізації вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII.

Проектом передбачається вирішити такі питання з реєстрації платників ПДВ:

1) скорочення строку реєстрації платника ПДВ у контролюючому органі з 5-ти до 3-х робочих днів від дня надходження реєстраційної заяви (нова редакція п. 183.9 Податкового кодексу України; ПК);

2) визначення дати реєстрації особи як платника ПДВ за правилами, встановленими пунктом 183.9 ПК у новій редакції;

3) реєстрація платника ПДВ за новими правилами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, групами і ставками єдиного податку, що передбачають або не передбачають сплату податку на додану вартість (зміни до пп. 291.4, 293.3, 293.8, 298.1.5 ПК). 

Платникі єдиного податку

Замість шести груп платників єдиного податку запроваджено чотири групи (перша та друга групи — для фізичних осіб — підприємців, третя група — для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, четверта — для сільськогосподарських товаровиробників).

Реєстрація таких осіб здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування з урахуванням положень статті 293 ПК, відповідно до яких:

-ставкою єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, є ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2%;

-ставкою єдиного податку, що не передбачає сплати податку на додану вартість, є ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 4%.

Реєстраційна заява подається у строки, встановлені для обов’язкової або добровільної реєстрації.

Питання, які пропонується врегулювати, поширюються на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. 

Самовільні споруди

Верховна Рада ухвалила рішення про продовження «будівельної амністії»

Народні депутати на засіданні 13 січня прийняли за основу і в цілому законопроект № 1059 щодо прийому в експлуатацію об'єктів, побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 безкоштовно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:
- Побудовані до 12 березня 2011 року:
Стаття 14.1.225  Податкового кодексу України зазнала кардинальних змін у частині визначення, які платежі не є роялті. Не вважаються роялі платежі за передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності, якщо умови передачі надають право продати або здійснити відчуження прав інтелектуальної власності
Додаткові обмеження, за якими платежі відтепер не будуть вважатися роялті, стосуються: 
винагороди за користування комп'ютерною програмою, якщо умови користування обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежена кількістю копій, необхідних для такого користування (користування "кінцевим споживачем").
Додаткові обмеження, за якими платежі відтепер не будуть вважатися роялті, стосуються: 
винагороди за користування комп'ютерною програмою, якщо умови користування обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежена кількістю копій, необхідних для такого користування (користування "кінцевим споживачем").

Нагадаємо, що правила трансфертного ціноутворення змінюються з 1 січня 2015 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін в Податковий кодекс України щодо удосконалення податкового контролю за трансферним ціноутворенням» від 28.12.2014 р. № 72-VIII.
  
З 1 січня 2015 істотно розширено коло осіб, які підлягають контролю за трансферним ціноутворенням.

У новій редакції викладено пункт 9 Прикінцевих положень Закону «Про регулировання містобудівної діятельності». Продовжено до 31 грудня 2015 р. дію норми про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будівель і будівель і споруд сільгосп призначення I та II категорій складності

- Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період з 5 серпня 1992 до 12 березня 2011 року;

- Громадські будівлі I і II категорій складності;

- Будівлі та споруди сільгосппризначення I і II категорій складності.

Нагадаємо, порядок прийому в експлуатацію збудованих без дозволу будівель затверджений наказом Мінрегіона від 19.03.2013 № 95. 

Податок на нерухомість для юросіб

Відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. 

Суб'єкти господарювання в зоні АТО

Статтею 6 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що під час проведення АТО суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Тобто цим Законом передбачено звільнення від сплати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у користуванні суб’єктів господарювання на праві постійного користування або оренди.

Також суб’єкти господарювання можуть скористатися правом на розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Крім того, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний відповідно до ст. 101 Податкового кодексу. 

Роялті по-новому. Кардинальні податкові зміни

Відтепер роялті - це далеко не будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування об'єкта права інтелектуальної власності  

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток

Законом № 71 викладено у принципово новій редакції розділ III Податкового кодексу про порядок обчислення податку на прибуток.

Замість вже звичного порядку ведення окремого податкового обліку запроваджується принципово новий порядок, який ґрунтується на визначенні фінансового результату (прибутку до оподаткування) за даними бухгалтерського обліку та його подальшого коригування на незначний перелік визначених законом податкових різниць.

Концептуальною основою бухгалтерського обліку можуть виступати Міжнародні стандарти фінансової звітності для тих підприємств, для яких застосування таких стандартів є обов’язковим згідно із п. 2 ст.12-1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також для тих підприємств, які відповідно самостійно визначили доцільним застосування міжнародних стандартів (п. 3 ст.12-1 цього ж Закону).

Контролюючим органам надано право проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, а також визначення фінансового результату за відповідними стандартами (пп. 20.1.43, 20.1.44 ст. 20 ПКУ).

При цьому, підприємства, які мають річний доход від будь-якої діяльності, що не перевищує 20 млн грн, можуть за власним рішенням відмовитись від обліку податкових різниць (крім збитків минулих років) і визначати об’єкт оподаткування виключно на підставі фінансового результату (прибутку оподаткування), визначеного за правилами бухгалтерського обліку. В подальшому платник податку не може відмовитись від такого рішення.

Штрафні санкції за наслідками перевірок податкових декларацій з податку на прибуток за 2015 рік не застосовуються.Підприємства, які мають річний доход в обсязі, що перевищує 20 мільйонів гривень, зобов’язані вести облік податкових різниць, визначених ПКУ.

Податкова декларація з податку на прибуток, починаючи з податкової декларації за 2015 рік подається до 1 червня.

Зміни до ПКУ лише частково торкнулись порядку оподаткування операцій, по яким перша подія відбулась до 01.01.2015, а завершальна подія відбувається після цієї дати.

Так, викладено в новій редакції п.18 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ, який частково визначає порядок податкового обліку в тому випадку, коли завершальною подією є оплата коштів. 

Мінфін роз'яснив механізм введення податку на нерухомість

Так, в Законі визначено лише максимальну ставку, яка може бути встановлена, і становить вона 2% від мінімальної заробітної плати або 24 грн. На рівні Верховної Ради було також визначено, що незалежно від рішення громади не оподатковуватимуться квартири загальною площею до 60 кв.м. та житлові будинки у 120 кв.м. Проте збільшити неоподатковувану площу можуть знову ж таки на місцях.

Якщо місцева громада вирішує ввести даний податок на відповідній території, то оподатковується саме площа, яка перевищує ту межу, яка зазначена в Законі. На простому прикладі Денис Фудашкін пояснив, що при розмірах квартири у 65 кв.м., податок стягуватиметься із 5 кв.м., тобто з площі, яка перевищує пільгову (65-60=5 (кв.м.)). Сплачуватиметься він раз на рік.

Відповідно до Закону також  є перелік, який у будь-якому випадку не підлягає оподаткуванню, туди входять в тому числі дитячі будинки сімейного типу.

Слід зазначити, що рішення про кошти від податку на нерухомість нараховуються виключно у бюджет відповідної громади, де розташована така нерухомість, і йдуть на вирішення тих нагальних потреб громади, наприклад, будівництво доріг, ремонт. 

Операції з резидентами - пов'язаними особами не є контрольованими

Контрольованими тепер є тільки операції з нерезидентами. Однак коло таких операцій і здійснюючих їх осіб значно розширено.

Стаття 39 Податкового кодексу України у новій редакції вже не називає контрольованими операції з резидентами - пов'язаними особами, які мають особливий податковий статус (задекларували від'ємне значення фінансового результату та/або ПДВ або взагалі не є платниками цих податків), як це було в старій редакції 

Мінімальний розмір статутного капіталу для господарських товариств залишився на рівні 2014 р.

З 01.01.2015 р. по 30.11.2015 р. мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства складе 1522500 грн.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про акціонерні товариства",  мінімальний   розмір   статутного   капіталу  акціонерного товариства (далі - АО) становить 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи  зі ставки мінімальної  зарплати,  що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. 

Згідно з Держбюджетом-2015, мінімальна заробітна плата до грудня 2015 року становитиме 1218 грн. Таким чином, мінімальний розмір статутного капіталу АО з  01.01.2015 р. по 30.11.2015 р. становитиме 1 522 500 грн (як і було протягом 2014 року).

З 1 грудня 2015 року заплановано збільшення мінімальної зарплати до 1378 грн. А отже, збільшиться і мінімальний розмір статутного капіталу АО до 1 722 500 грн.

Щодо повного та командитного товариств, товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю, то мінімальні розміри їхніх статутних капіталів не обмежуються. Для приватних підприємств розмір статутного фонду не встановлено. 

Трансферне ціноутворення: в зоні ризику всі, у кого річний дохід більше 20 млн. грн.

Закон України від 28.12.2014 р. № 72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансферним ціноутворенням», який набув чинності з 1 січня 2015 року, істотно розширює коло осіб, які підлягають контролю за трансферним ціноутворенням.

Тепер операції з певними категоріями контрагентів вважаються контрольованими, якщо одночасно виконуються дві умови:

1) загальний оподатковуваний дохід платника податків та / або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності перевищує 20 млн. грн;

2) обсяг групи операцій платника податків та / або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. грн. (без ПДВ) або 3% оподатковуваного доходу за відповідний податковий рік.

Це передбачено нормами статті 39 ПКУ в новій редакції.

Посилено відповідальність за неподання звітності і несплату ЄСВ

1 січня 2015 року Законом України від 28.12.2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування» частину 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 7, згідно з яким органи фіскальної служби застосовують такі штрафні санкції:

- за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ - у розмірі 10 НМДГ (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою;

- за ті самі дії, учинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — штраф у розмірі 60 НМДГ (1020 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом про ЄСВ.

Також збільшено розмір штрафів, зазначених у пп. 2 і 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до  20% (замість 10%)  своєчасно не сплачених сум;

- за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ до 10%  (замість 5%) зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.  

Реформа соцстраху та зміни у сплаті ЄСВ: що нового?

Законом України від 28.12.2014 р. №77-VIII створено єдиний Фонд соціального страхування шляхом об'єднання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Фонд соціального страхування України здійснюватиме керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадитиме акумуляцію страхових внесків, контролюватиме за використанням коштів, забезпечуватиме фінансування виплат за цими видами соціального страхування та здійснюватиме інші функції згідно з затвердженим статутом.

Утримання Фонду здійснюватиметься за рахунок коштів, що надійшли від єдиного внеску, а не за рахунок держбюджету. Кабмін вважає, що це підвищить ефективність управління в сфері зайнятості та соцстрахування, скоротить й оптимізує витрати на управління та спростить обслуговування застрахованих осіб і роботодавців.

Крім того, Закон вносить суттєві зміни до Закону про ЄСВ:

1. Члени сімей фізосіб-підприємців, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, виключаються з переліку платників єдиного внеску;

2. Підприємці, і на загальній системі і на єдиному податку, зобов'язані платити мінімальний ЄСВ навіть за місяці, в яких вони взагалі не отримували доходів. Саме такою є вимога в разі визначення розміру ЄСВ самостійно за місяці, в яких не отримано дохід.

3. Збільшуються розміри штрафів:

за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску - з 10% до 20% від своєчасно не сплачених сум;

за донарахування податковою своєчасно не нарахованого ЄСВ - з 5% до 10% від донарахованої суми за кожний повний або не повний звітний період, але не більше 50% від донарахованого ЄСВ.

Крім того встановлено штраф за неподання звіту з ЄСВ - 170 грн (10 н.м.д.г.) і 1020 грн (60 н.м.д.г) за повторне порушення. 

Продовжено мораторій на перевірки бізнесу

Законом України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізосіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Проте це обмеження не поширюється:

 - з 1 січня 2015 року:

на перевірки госпсуб’єктів, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари,

на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

 - з 1 липня 2015 року:

на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування РРО.

Водночас Законом від 28.12.2014 р. №76 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. 

Для власників авто вводять 4 нових податки

З 1 січня 2015 року набувають чинності поправки до Податкового кодексу України, згідно з якими вводиться:

транспортний податок,

новий акцизний збір на автобуси і вантажний транспорт,

акциз на електродвигуни,

відновлений акцизний збір на переобладнані автомобілі.

Дані рішення були запропоновані Кабінетом міністрів України у рамках проведення податкової реформи і прийняті Верховною Радою на засіданні 28 грудня.

Згідно з нововведеннями, тепер власники «розкішних» автомобілів з об'ємом бензинового або дизельного двигуна понад 3 тис. куб. см і не старше 5 років будуть зобов'язані сплачувати річний податок у розмірі 25 тис. грн. Згідно із проектом закону, у розряд оподатковуваних потрапляли автомобілі з об'ємом дизельного двигуна від 2,5 тис. куб. см, але у зв'язку із суспільним резонансом об'єм двигуна, що підпадає під податок, був збільшений.

З 1 січня вводиться новий акциз на автобуси і вантажні автомобілі. На нові автобуси акциз встановлено у розмірі 0,003 євро за 1 куб. см двигуна, на старі - у розмірі 0,007 євро за 1 куб. см. Причому на автобуси, які експлуатувалися більше, ніж 8 років, ставка податку підвищується у 20 разів.

На нові вантажівки, залежно від тоннажу, ставка акцизу встановлюється на рівні від 0,01 євро до 0,016 євро за 1 куб. см. На автомобілі, використані не більше 5 років, ставка акцизу зростає у два рази, а на використані понад 8 років - у 20 разів.

Також потраплять під оподаткування електромобілі. Ставка акцизу за один електродвигун складе 109 євро. 

Над Податковим дайджестом працювали:

Любов Игнатова, адвокат, старший юрист ЮФ «Дмитрієва та Партнери»,

Оксана Тропець, старший юрист ЮФ «Дмитрієва та Партнери»,

Катерина Щукіна, юрист ЮФ «Дмитрієва та Партнери».




Замовити консультацію фахівців
Dmitrieva & Partners




Защита от автоматических сообщений*:

CAPTCHA