Податкова реформа на Кіпрі: що зміниться і як це вплине на бізнес

У лютому 2025 року уряд Кіпру оголосив про масштабну податкову реформу — першу настільки глибоку трансформацію фіскальної системи за останні два десятиліття. Ініціатива спрямована на модернізацію податкової моделі, її адаптацію до стандартів Європейського Союзу, а також до глобальних ініціатив щодо боротьби з ухиленням від оподаткування, зокрема BEPS і Pillar II від OECD. Основними причинами змін стали як зовнішній тиск з боку європейських інституцій, так і внутрішня потреба у збільшенні бюджетних надходжень, зменшенні дефіциту державних фінансів та створенні стабільного середовища для бізнесу. Окрему увагу в реформі приділено відповідності новим цифровим і транснаціональним економічним реаліям, у яких старі податкові моделі втрачають ефективність.

У рамках реформи передбачається збільшення ставки корпоративного податку з 12,5% до 15% для міжнародних груп компаній з річним оборотом понад 750 мільйонів євро. Це безпосередньо випливає з імплементації глобального мінімального податку, запропонованого OECD у межах ініціативи Pillar II. Впровадження цього податку дозволить уникнути агресивного податкового планування та забезпечить справедливіші правила гри для транснаціональних корпорацій. Крім цього, уряд планує розширити дію податку на приріст капіталу, включаючи випадки продажу іноземних активів резидентами Кіпру. Такий крок спрямований на те, щоб оподаткування не залежало лише від географії активів, а відповідало принципу резидентства і реального контролю.

Зміни також торкнуться фізичних осіб. Планується перегляд критеріїв визначення податкового резидентства, а також умов застосування режиму non-domicile. Цей режим, що діяв із 2015 року, дозволяв податковим резидентам Кіпру, які не мають місцевого доміцилію, уникати сплати податків на дивіденди та проценти протягом 17 років. Проте в умовах реформ він може бути суттєво обмежений або навіть скасований. Таким чином, Кіпр посилює прозорість та справедливість податкового законодавства.

Поточний неоподатковуваний порігу розмірі 19 500 євро буде збільшено до 20 500 євро на рік. Верхня податкова шкала у 35% застосовуватиметься до винагород, що перевищують 80 000 євро (збільшення з поточного порогу в 60 000 євро). Проміжні шкали оподатковуватимуться прогресивно за ставками 20%, 25% та 30%.

Особисті пільги надаватимуться: Батькам з дітьми/студентами на основі критеріїв доходу; Фізичним особам щодо житлових кредитів на їхнє основне місце проживання або орендну плату; Сім'ям, які здійснюють екологічну модернізацію домогосподарств.

Проте в рамках нової реформи очікується або повна відміна, або суттєве звуження сфери дії режиму non-dom, щоб забезпечити більшу відповідність правилам ЄС та рекомендаціям OECD. Згідно з повідомленням юридичної компанії GLS Law, реформатори ставлять за мету «уніфікувати критерії оподаткування, незалежно від країни походження платника податків», що передбачає справедливе оподаткування пасивних доходів незалежно від доміцилію.

Крім цього, буде посилено критерії визначення податкового резидентства. Сьогодні Кіпр пропонує дуже лояльну формулу «60 днів», за якої навіть особа, що фактично проводить на острові лише два місяці на рік, може вважатися податковим резидентом. І хоча зміни до цієї норми поки не затверджені, у реформі згадується намір переглянути критерії в бік більшої фізичної та економічної присутності на Кіпрі.

Також планується розширення дії податку на приріст капіталу (Capital Gains Tax), який тепер охоплюватиме не лише прибуток від продажу нерухомості на Кіпрі, але й можливі доходи від відчуження закордонних активів, якщо така операція проводиться особою, що має податкове резидентство на острові. Це означає, що інвестори, які використовували Кіпр як “вікно” для безподаткового продажу активів в інших країнах, зіткнуться з новими обов’язками.

У цілому, фізичні особи — особливо ті, хто мав вигоду від «гнучкості» старої податкової системи Кіпру — повинні очікувати підвищення податкового навантаження, посилення контролю за джерелами доходу та обмеження в можливості структурувати активи поза межами оподаткування. Водночас уряд обіцяє зберегти інвестиційний інтерес до Кіпру шляхом більш прозорої та стабільної податкової політики.

Реформа також передбачає перегляд податкових пільг для окремих галузей, таких як ІТ та інноваційний бізнес. Уряду важливо зберегти інвестиційну привабливість Кіпру, проте в межах нової парадигми, де ключовими залишаються прозорість, податкова відповідальність і сталі фінанси. Усі ці зміни набудуть чинності вже з 1 січня 2026 року.

Для українського бізнесу, що використовує Кіпр як юрисдикцію для холдингових чи фінансових структур, реформа матиме значний вплив. Підвищення податкового навантаження змусить компанії переглядати свої корпоративні моделі, структури власності та маршрути дивідендних виплат. Для багатьох це означатиме необхідність більш гнучкого стратегічного планування та адаптації до нових глобальних умов. Аналогічні виклики постануть і перед європейськими компаніями, для яких Кіпр довгий час залишався «м’якою» юрисдикцією з вигідними податковими умовами. Нова реальність вимагатиме переоцінки ролі Кіпру в міжнародних структурах.

Загалом, податкова реформа на Кіпрі — це сигнал про завершення етапу ліберального, іноді надто поблажливого підходу до оподаткування. Країна робить крок до гармонізації з європейськими стандартами, зберігаючи при цьому прагнення залишатися привабливою, але вже на умовах відповідальності та прозорості.