Фінансовий моніторинг для суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку

Фінансовий моніторинг для суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку 02.06.2021

Фінансовий моніторинг для суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку

Новий закон про фінансовий моніторинг (Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX, далі - Закон) відніс бухгалтерів (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин) і суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ).


Згідно вимог Закону СПФМ зобов’язані: 

1. Стати на облік у спеціально уповноваженому органі - Державній службі фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг)

2. Забезпечувати належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них.

Держфінмоніторинг:

1) про порогові фінансові операції, що відповідають ознакам:

- зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері запобігання і протидії, або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

- фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

протягом п’яти робочих днів з дня їх проведення (спроби проведення);

2) про порогові фінансові операції, що відповідають ознакам:

- фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)

не пізніше п’ятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому фінансові операції були здійснені;

3) про підозрілі фінансові операції (діяльність) або спроби їх проведення незалежно від суми, на яку вони(а) проводяться,

негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри;

4) про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою СПФМ в результаті здійснення належної перевірки клієнта,

не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності;


3. Здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.

Належна перевірка клієнта  – це заходи, що включають:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

2) встановлення КБВ клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити КБВ, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);

3) встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та наявних документів, даних та інформації про клієнта.


4. Забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків;

Ризики — небезпека (загроза, уразливі місця) для СПФМ бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ним послуг.

З цією метою СПФМ розробляє шкалу ризиків, яка містить відповідні фактори ризику, а саме: мету ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярність або тривалість ділових відносин.

Для клієнтів з низьким рівнем ризику застосовуються спрощені заходи з ідентифікації, а також оновлення інформації про клієнта.

СПФМ зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів:

1) клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері запобігання та протидії;

2) клієнтів, включених до переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками (далі - КБВ) яких є особи, включені до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

3) іноземних фінансових установ (крім фінансових установ, зареєстрованих у державах - членах ЄС, державах-членах FATF, крім держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України»), з якими встановлюються кореспондентські відносини;

4) іноземних публічних діячів, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з такими політично значущими особами, а також клієнтів, КБВ яких є зазначені особи;

5) клієнтів, стосовно яких (КБВ яких) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції»;

6) клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

При присвоєнні високого рівня ризику СПФМ застосовуються посилені заходи належної перевірки, які включають поглиблену ідентифікацію клієнта, підвищену увагу до вивчення операцій клієнта, отримання та фіксування відомостей про джерело фінансування операцій, що здійснюються.

СПФМ зобов’язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

1) неможливості виконувати визначені Законом обов’язки або мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;

2) наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.


5. Забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик.

У разі невиконання (неналежного виконання) СПФМ (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього застосовуватимуться такі заходи впливу:

1) письмове застереження;

2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус СПФМ;

3) покладення на СПФМ обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого СПФМ;

4) штраф;

5) укладення письмової угоди  про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії.

Варто зауважити, що Законом десятикратно  збільшено розміри штрафів за невиконання чи неналежне виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії. Загалом, передбачено 14 порушень, за які можуть бути накладені штрафи.




Замовити консультацію фахівців
Dmitrieva & Partners




Защита от автоматических сообщений*:

CAPTCHA