Новини & Медіа...
Бухгалтерський аутсорсинг...
НОВИНИ & МЕДІА

27.05.2020

Податкова реформа

Tropec.jpg

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX, який Верховна Рада України ухвалила 16 січня 2020 року (законопроект 1210).

Закон впроваджує ряд положень Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS) і буде мати суттєвий вплив на оподаткування міжнародних груп компаній та їх акціонерів/бенефіціарів в Україні: запроваджується оподаткування контрольованих іноземних компаній,  розширюється підхід до постійних представництв, посилюються правила трансферного ціноутворення, впроваджується тест основної ділової мети операції, визначаються «конструктивні» дивіденди, вводяться положення про тонку капіталізацію.


Коротко про основні положення:

1. Трансфертне ціноутворення (ТЦУ).

- Впроваджується трирівнева структура звітності з ТЦУ. Перший звітний період – 2021 рік. Вартісні критерії для подання звітності майстер-файл (МФ) – 50 млн. євро, звіт у розрізі країн (CbCR) – 750 млн євро.

МФ подається протягом 90 днів із дня отримання запиту, який може надійти не раніше, ніж через 12 місяців після закінчення фінансового року групи і не пізніше 36 місяців. Штраф за неподання звіту – до 300 прожиткових мінімумів.

CbCR подається протягом 12 місяців після закінчення фінансового року групи. Штраф за неподання встановлено до 1 000 прожиткових мінімумів.

Повідомлення про участь подається до 1 жовтня року, що настає за звітним. Штраф за неподання становить до 50 прожиткових мінімумів. Повідомлення вперше подається у 2021 році за 2020 рік.

- Запроваджується оподаткування в розмірі 15% податком на доходи виплат для нерезидентів, прирівняних до дивідендів. Серед яких: операції з придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) та доходи у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права).

- Доповнено критерії пов‘язаності: змінюється з 20% до 25%; якщо кредиторська заборгованість перевищує власний капітал у 3,5 рази; участь у спільній діяльності на 25% і більше визначається в якості додаткової ознаки пов’язаності.

- Під контроль з ТЦУ підпадають операції КІК з пов’язаними нерезидентами, резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій, якщо обсяг операцій КІК з одним із таких контрагентів перевищить 10 млн грн., та одночасно річний дохід КІК перевищить 150 млн грн.

- В документації з ТЦУ необхідно вказати інформацію про бенефіціарів, ланцюг створення вартості, а також обґрунтовувати економічну доцільність здійснення операцій, щодо операцій з придбання робіт/послуг, нематеріальних активів, інших предметів операцій, що не є товарами.

- Необхідно здійснювати коригування з ТЦУ, якщо умови операцій не відповідають розумній економічній причині (діловій меті).


2. Операції з нерезидентами.

- Розширюється визначення дивідендів. Окрім коригувань за правилами ТЦУ, до дивідендів прирівнюються окремі види виплат на користь нерезидентів: повернення коштів нерезиденту у зв’язку з виходом учасника або викупом частки, зменшенням статутного капіталу, а також в аналогічних операціях у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку платника податків – юридичної особи.

- Оподаткування в Україні операцій з акціями та корпоративними правами іноземних компаній, вартість яких утворюється переважно з нерухомого майна в Україні, включно з орендованим.  Передбачається, що податок у такому випадку повинні будуть платити нерезиденти (продавець, а якщо у продавця немає представництва в Україні, то покупець). Водночас нерезидент-покупець активу повинен буде зареєструватися для цих цілей в українських контролюючих органах. Вартість акцій, часток і нерухомого майна визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку та порівнюється з балансовою вартістю іншого майна (активів) компанії за даними бухгалтерського обліку.

- Змінюються правила визначення об’єкта оподаткування для податку на прибуток підприємств для постійних представництв. Об’єкт оподаткування представництва має визначатись за правилами ТЦУ та відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність в аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.


3. Впроваджується інститут Контрольованих іноземних компаній (КІК).

Контрольована іноземна компанія — це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України. Контролю­ючою особою вважатиметься:

- власник (акціонер) компанії з пакетом акцій понад 50%;

- власник (акціонер) компанії з пакетом понад 10% і більше, якщо в компанії є  українські власники (акціонери) і всім їм сумарно належить 50% і більше акцій компанії;

- особа, яка самостійно або разом з іншими резидентами України фактично контро­лює іноземну компанію.

КІК необхідно декларувати в українських податкових органах. Декларувати необхідно суму скоригованого прибутку таких компаній.

Скоригований прибуток — це прибуток до оподаткування за звітний період, який включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи (ПДФО) або за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування контролюючої особи (податок на прибуток) .

Звільнення від оподаткування КІК можливо прі умові:

- між Україною та іноземною юрисдикцією КІК є чинний договір про усунення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією;

- виконується кожна з наведених нижче умов:

*КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше ставки податку на прибуток підприємств в Україні або ж менше такої не більше ніж на 5%;

або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 % загальної суми доходів КІК із усіх джерел.

Незалежно від наведених умов звільнення, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до ПДФО і не є об’єктом оподаткування податком на прибуток, якщо загальний спільний дохід усіх КІК не перевищує 2 млн. євро на кінець звітного року.

Штрафні санкції:

за неподання звіту про КІК — штраф у 100 розмірів мінімальних заробітних плат;

невідображення у звіті про КІК відомостей про наявні КІК — штраф у розмірі 3 % від суми доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, невідображених у звіті, залежно від того, яке із значень є більшим, але не більше 1000 розмірів мінімальної заробітної плати за кожний факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми.

Положення щодо оподаткування КІК набирає чинності з 1 січня 2021 року.


4. Змінено критерії постійного представництва нерезидента:

- будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт (в рамках одного проекту або пов'язаних між собою проектів), які виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців;

- надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більше 183 днів в будь-якому місячному періоді;

- наявність осіб, які мають і зазвичай реалізують повноваження вести переговори з істотних умов угод, в результаті чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без істотної зміни таких умов, і/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента в разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок і/або на користь виключно одного нерезидента та / або пов'язаних з ним осіб-нерезидентів;

- наявність осіб, які мають і зазвичай реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів - власників складу тимчасового зберігання або митного складу.

При розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні додається:

• тривалість діяльності нерезидента в Україні, яка здійснюється протягом декількох послідовних або непослідовних періодів, які окремо менше, ніж повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів;

• тривалість діяльності пов'язаних осіб цього нерезидента в Україні, якщо така діяльність тісно пов'язана з діяльністю нерезидента, визначеної в підпунктах «а» і «б», і здійснюється протягом декількох послідовних або непослідовних періодів, які в сукупності перевищують 30 днів.

Про діяльність, яка має ознаки постійного представництва, може свідчити:

• надання нерезидентом обов'язкових до виконання вказівок (в тому числі засобами електронного зв'язку або шляхом передачі електронних носіїв) і їх виконання особою;

• наявність у особи та використання ним електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов'язаних осіб для комунікації з нерезидентом і/або третіми особами, з якими нерезидент вже уклав або в подальшому буде укладати договори або інші угоди;

• реалізація особою права володіння або розпорядження запасами (товарами) або іншими активами нерезидента в Україні або їх значною часткою на підставі відповідних вказівок нерезидента;

• наявність у особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту або третім особам і підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.

Постійне представництво нерезидента в Україні визнається також у разі, якщо діяльність в Україні здійснюють кілька нерезидентів - пов'язаних осіб, якщо така діяльність в сукупності виходить за межі діяльності підготовчого або допоміжного характеру для такої групи нерезидентів - пов'язаних осіб.

Визнання особи контролюючим особою не є постійним представництвом.

Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника-резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в рамках основної (звичайної) діяльності резидента і на звичайних умовах.


5. Зміни щодо умов застосування Міжнародних податкових конвенцій.

Міжнародна конвенція не застосовується, якщо основною метою операції або структури є отримання податкових переваг за конвенцією.

Уточнено вимоги щодо бенефіціарного власника для цілей застосування Міжнародної конвенції. Передбачена можливість та умови використання Міжнародною конвенції не з безпосереднім отримувачем доходу (якщо такий отримувач не є бенефіціарним власником), а іншою особою, яка є бенефіціарним одержувачем такого доходу. Також передбачено, що вимога щодо бенефіціарного власника може не застосовуватись, якщо відповідна умова не передбачена Міжнародною конвенцією.




Замовити консультацію фахівців
Dmitrieva & Partners